Дисциплінування — це не те саме, що покарання. Коли когось карають, він страждає, а коли дисциплінують, він вчиться.

Дисциплінуємо дитину ясельного віку

Малюки дуже часто випробовують терпіння своїх батьків точно так само, як вони перевіряють і випробовують свої можливості в цьому світі. Немає батьків, які часом не зазнавали би прикрощів через поведінку свого малюка, як і раніше вважаючи його найчарівнішим створінням на світі. Важливо в ранньому віці дитині встановити кілька правил, щоб малюк зрозумів, що вважається прийнятним, а що ні. Це, без сумніву, важка робота, але її треба виконати, щоб уникнути багатьох проблем у подальшому житті. У цій статті пропонуються деякі поради, які допоможуть батькам дисциплінувати малюка.

1. Кажіть «ні» поганій поведінці

Тверде «ні» у відповідь на погану поведінку дитини вчить її того, що така поведінка є неприйнятною. Наприклад, якщо ваша дитина ляскає рукою свого друга, ви повинні негайно сказати їй: «Не можна штовхати або бити інших дітей». Однак це не означає, що ви повинні почати казати «ні» у відповідь на будь-яку дію малюка, яка вам не подобається, оскільки слово «ні» втрачає свою силу, коли його вимовляють занадто часто. Наприклад, якщо дитина малює на стіні (що не є шкідливим заняттям), скажіть їй, що малювати треба на папері, а не на стінах.

2. Використовуйте тайм-аути

Більш сильна реакція на пустощі вашої дитини – це тайм-аут, який може навчити малюка не повторювати прояви небажаної поведінки знову. Наприклад, якщо ваш дворічний пустун кусає когось або проявляє агресію, штовхаючи ногами або щось кидаючи, ви повинні пояснити йому, що такі дії неприпустимі, а потім відвести дитину в ізольоване місце (наприклад, посадити на стілець у кухні) для того, щоб вона подумала над своєю поведінкою й заспокоїлася.

Більш тривалі тайм-аути, як правило, не настільки ефективні, як короткі. Якщо тайм-аут триває занадто довго, діти часто втікають із зони покарання до його закінчення й можуть навіть відмовлятись повернутися на місце на вашу вимогу. Тривалість тайм-ауту повинна складати по одній хвилині на кожний рік віку дитини, наприклад, трирічній дитині буде цілком достатньо трьох хвилин часу на роздуми, які вона проведе, сидячи на стільці в кухні або в іншому місці.

3. Використовуйте відволікання й логічні наслідки поведінки

Відволікання використовується, щоб не допустити небезпечних занять малюка. Щоразу, коли ваш бешкетник рухається в напрямку небезпечного предмета, маючи намір пограти з ним, посміхніться, попросіть його зупинитись і спробуйте відволікти якимось цікавим заняттям (його улюбленим).

Ви можете також дисциплінувати дитину за допомогою наслідків, які вона сприйме всерйоз. Наприклад, можна дати дитині заняття, яке їй не подобається, або «забрати» те, яке вона любить. Ви можете зробити попередження, наприклад: «Якщо ти ще раз потягнеш м'ячик до рота, то не зможеш грати з ним цілий день», а потім за попередженням повинні йти дії.

4. Будьте послідовними

При введенні правил важлива послідовність. Як тільки ви їх узгодите,то повинні неухильно дотримуватись, або ваш малюк отримає неправильне посилання. Наприклад, якщо ви попереджуєте свою дитину, що не дозволите їй грати з улюбленою іграшкою протягом дня в тому випадку, якщо вона знову буде вести себе погано, то повинні привести своє попередження в дію, якщо дитина вас не послухала. Перед тим як установлювати правило, продумайте його, вирішіть, чи зможете ви його дотримуватись до кінця, чи ні. Не робіть марних попереджень, оскільки це лише зашкодить вашій репутації.

5. Уникайте фізичних покарань

Ви не повинні карати дитину фізично, ляпасами або прочуханкою. Експерти сходяться на думці, що бити дітей неправильно, це не дає жодних результатів, а простий тайм-аут набагато ефективніше. Важливо розуміти, що коли ви будете фізично карати свою дитину, малюк буде розглядати це як схвалення власної фізичної жорстокості в стані гніву.

6. Уникайте ситуацій, які можуть спровокувати істерику

Діти бурхливо реагують з кількох причин, серед яких поширеними є нестача сну, подорож і голод. Ніхто не може знати краще вас, батьків, що є приводом для надмірно емоційної,агресивної поведінки дитини. Заздалегідь приймаючи превентивні заходи, ви повинні вміти попереджувати емоційні зриви малюка.

Важливо заздалегідь знати та планувати, як уникати таких ситуацій. Наприклад, якщо ви бачите, що підходить час денного сну дитини, то не повинні виходити з дому, доки вона не засне. Аналогічно, готуйте та зберігайте їжу, щоби швидко вгамувати голод малюка. Коли дитина піде в садок, важливо, щоб у вас був чіткий розпорядок ранкових процедур, щоб уникнути поспіху (ще однієї причини емоційної поведінки).

7. Нагороджуйте малюка за позитивну поведінку

Мотивація хорошої поведінки виходить із заохочення. Діти стають щасливими, коли їх засипають похвалами й компліментами, і, як правило, повторюють прояви поведінки, яка заслужила ваше схвалення. Тому винагорода гарної поведінки схваленням, безумовно, мотивує малюка.

8. Ставтесь до дитини з емпатію

Діти часто не розуміють, чому вони постійно повинні дотримуватися вказівок і поводитись певним чином. Розуміння почуттів малюка та співпереживання допомагають попередитиістерики. Змушуючи дитину вирушити з вами в поїздку, в яку вона не хоче їхати, корисно дати їй зрозуміти, що ви визнаєте її почуття: «Я розумію, що ти не великий прихильник поїздок в автомобілі, але ти до цього поступово звикнеш і все буде добре».

Ви також можете демонструвати свою повагу дитині, даючи їй кілька варіантів вибору. Наприклад, ви можете зробити так, щоб дитина відчувала себе більш комфортно в поїздці, спитавши в неї, чи не хоче вона взяти з собою в машину улюблену іграшку чи книгу.

9. Заспокойтесь, перш ніж реагувати

Коли ви починаєте втрачати самовладання через погану поведінку дитини, дайте собі час, щоб заспокоїтись. Ви повинні відправити малюка в безпечне місце, а потім зробити глибокий вдих, щоби повернути собі внутрішню рівновагу. Як тільки ви вгамуєте свої емоції, підійдіть до малюка та спокійно поясніть йому, що саме він робить неправильно.

10. Подавайте позитивний приклад

Діти найбільше спостерігають за своїми батьками і, відповідно, учаться в них більше, ніж будь у кого. Ви подасте дитині чудовий приклад, якщо будете гідними наслідування. Дитина навчиться з'їдати все, що лежить у неї на тарілці, якщо ви за обіднім столом будете робити те ж саме.