Я завжди рада гостям! :)

пʼятницю, 21 жовтня 2022 р.

Подорож парком

Осінь фарби готувала,
У відерця наливала.
Змішувала, чаклувала,
Потім все розфарбувала.
Придивіться, все довкола
Стало різнокольоровим! (Н. Замрія)

Осінь дякує, прощається з дітьми і вирушає далі мандрувати. 

А ми пішли гулять у парк, стали під кронами дерев, подивіться на тихе згасання пожовклого листу.

Подивилися як гарно навколо. Всі дерева немов вбралися до свята.

Запропонувала дітям розглянути і назвати дерева які бачать.(горіх, каштан, горобина, береза, ялинки, клен, кущ калини). Знайшли плоди дерев. Звернули увагу на те, що кожне дерево забарвлене по- різному.

Обняли дерево і спробували послухати, понюхати дерево. Покачалися у листі...

Їжачок ходив у ліс...

 Їжачок ходив у ліс,
Він грибочків нам приніс.
І сказав: — Я буду з вами
Їсти борщик із грибами.

 Розглянули ілюстрації їжачка. Узагальнили знання про їжака, що це маленький звір, маленькі лапки, чорний ніс на мордочці, немов маленькі гуджики –очі.

Дізналися, чим їжаки полюбляють ласоватися (змії, пташині яйця, коників, яблука і груші, черв’яків, земляні корінці, ягідки, ящірок, мишей.

Колючки завжди рятують його від ворогів. Згорниться клубочком і ніхто не схопить його. Ні страшні йому ні вовк, ні лисиця.

Осінь прекрасна пора, коли прямо на вулиці можна зібрати природний матеріал. Який має широкий простір для фантазії.

А природний матеріал - найдоступніший, самий безпечний і самий цікавий матеріал для творчості дітей. От ми і занурилися фантазувати.

Діти охоче пробують зробити їжачків з різних матеріалів.



середу, 5 жовтня 2022 р.

«Зарум’янила осінь калину»

Зарум’янила осінь калину,
У червоне намисто вдягла.
У погожу та сонячну днину
Павутинку струни натягла.
Щоб на ній грав вітрець колискову
І приносив мелодію в сни.
Щоб оспівував осінь чудову
І надію давав для весни.

 

Саме восени починає хвалитися своїм багряним намистом красуня калина. Вона стоїть у червоному вбранні неповторна і чарівна. ЇЇ ягоди горять вогнем.

А ще калина — народний символ України.

Недарма кажуть: Без верби та калини нема України. Калина — символ дівочої краси, вроди і долі.

Розглянули калину, переглянули казочку про калину створили яскраву картину – це гілка калини та сонечко в техніці торцювання (зі старшою підгрупою) та нетрадиційну техніку скочування паперових кульок із шматочків паперу (меньша підгрупа).

А ще спробували ягідки калини. Дізналися, що калина дуже смачна та корисна. Вона допомагає від багатьох хвороб.

Ну і, звісно, як і споконвіків, народ бореться проти ворога ще й щирою українською піснею «Ой у лузі червона калина» (яку ми і заспівали).



Загляньте і на інші сторінки