Проводимо дослід.
Банка із солоною водою опускаємо в неї сире яйце. Воно
плаває у воді.
Відтак доливаємо в банку прісну воду – яйце опускається на
дно.
Наступний дослід.
Виставляємо на стіл банку із прісною водою, посудину з
кухонною сіллю та чищену сиру картоплину.
У банку з водою опускаємо картоплину. Вона опустилася на
дно. Відтак виймаємо картоплину.
Розповідь вихователя: у цій банці – вода, а в
посудині – якась невідома речовина. Цікаво що це? (Відповіді дітей)
Для того, щоб дослідити незнайому речовину, її потрібно
розглянути, обережно понюхати. Незнайому речовину куштувати небезпечно. Але я
знаю, що це, тому й дозволяю скуштувати цю речовину. (Діти куштують по кілька
крупинок, визначають, що це сіль). Так, це звичайна сіль.
Для чого потрібна сіль? (для приготування їжі, у ній не
живуть мікроби, тож її використовують і з лікувальною метою.
Пригадали, що відбулося з картоплиною, коли поклали її в
банку з водою (вона тонула).
Продовжуємо дослід.
Додамо в іншу банку з водою кілька столових ложок солі і
перемішаємо, щоб сіль швидше розчинилася (утворився розчин солі).
Опускаємо картоплину в розчин солі. Картоплина спливає.
Висновок: солона
вода важча і щільніша за прісну. Приклад, в морі набагато легше плавати ніж у
річці. Морська солона вода ніби
«виштовхує» наше тіло на поверхню.
Немає коментарів:
Дописати коментар