Методичні рекомендації для вихователя, який організовує екскурсію у природу

Планування екскурсій Відмінність екскурсій від повсякденних і цільових прогулянок Види, зміст екскурсій у природу та їх структура

Методичні рекомендації для вихователя, який організовує екскурсію у природу

            Навчальні екскурсії в природу дають змогу організувати спостереження та вивчення різноманітних предметів і явищ у природних умовах. Це важлива форма роботи з дошкільнятами і має використовуватись в практиці роботи ДНЗ. Екскурсії в природу роблять життя дітей цікавішим, допомагають ліпше зорієнтуватися в довкіллі: у лісі, на луці, в паркучи сквері, на ставку тощо.

            Спостереження, які організовують під час екскурсій, забезпечують безпосередній контакт дітей з об’єктами природи, в результаті якого у них формуються реалістичні уявлення про  об’єкти  і явища природита зв’язки між ними.

            Важливим є і те, що у процесі ознайомлення з природою на екскурсіях у дітей інтенсивно розвивається мовлення, сенсорна культура, розвиваються пізнавальні процеси, моральні якості, екологічна культура. Екскурсії у природу – чудова можливість для естетичного виховання дошкільника. Сприймання мальовничих пейзажів, розглядання квітів, яскравих комах - усе це допомагає дітям навчитись відчувати прекрасне, викликає у них бажання милуватися природою, оберігати її, самим творити красу і добро.

           Неможливо переоцінити значення екскурсій для фізичного розвитку малят. Діти, перебуваючи на свіжому повітрі, багато рухаються, що стимулює обмін речовин і дає змогу загартувати організм. Але необхідно дбати про те, щоб екскурсії проводились лише в екологічно чистих зонах.

Планування екскурсій

                

                Ексурсія – це особливий вид заняття, на якому діти ознайомлюються з явищами природи у їх взаємозв’язках, з рослинами і тваринами - усередовищі існування.

                 Плануючи екскурсію, необхідно пам’ятати, що вона має забезпечувати первинне цілісне яскраве сприйняття дитиною предметів і явищ. Для розширення і поглиблення, узагальнення уявлень дітей про знайомі об’єкти  і явища природита проводять повторні екскурсії.

                 Планують екскурсію в першу половину дня.У день екскурсії в групі проводять лише одне заняття, потім – екскурсія. Денну прогулянку цього дня не організовують. У своєму плані вихователь фіксує тему екскурсії, прграмовий змічст, підготовку вихователя та дітей, матеріали, які необхідні для екскурсії, її хід.

                Кількість об’єктів для первинного ознайомлення на екскурсії має бути обмежена. Так, для середньої групи планують два-три незнайомих об’єкта, а для старшої – три-чотири. Для кращого запам’ятовування дітьми об’єкти слід обирати різних класів і видів, наприклад: дерево, трав’яниста рослина, комаха.

Відмінність екскурсій від повсякденних і цільових прогулянок

              Екскурсія – це заняття, яке проводиться за межами дитячого садка.

 Прогулянка – повсякденна форма роботи, що здійснюється на ділянці дошкільного закладу.

              Під час екскурсій діти засвоюють значно більший обсяг програмового матеріалу тому, що її повністю присвячено ознайомленню дітей з природою. Ознайомлення ж дітей з природою на прогулянці є лише одним із її компонентів – поряд з проведенням рухливих, творчих ігор, праці, індивідуальної чи групової роботи.

             На екскурсії діти одержують більш систематизовані знання про об’єкти природи у їх природній взаємодії. Під час екскурсій проводяться колективні спостереження з усією групою дітей, а також індивідуальні спостереження, що відповідають обраній темі. На прогулянках спостереженя можуть бути різноманітними і неузгодженими між собою, вихователь іде за пізнавальним інтересом дитини, за ситуацією, почуттям, а не за визначеним заздалегідь програмовим завданням.Так, наприклад, на прогулянці може бути проведене колективне спостереження за сходами квітів, а індивідуальні – за хмарами, метеликом, птахом тощо.

               Екскурсія більш подібна до цільової прогулянки, але це не тотожні поняття. Цільова прогулянка відрізняється обсягом програмового матеріалу, він значно менший. Екскурсії починають проводити  лише в середній групі, а цільові прогулянки доступні  вже з молодшого віку. Основною метою цільових прогулянок є збагачення естетичних і моральних вражень дітей або ж виконання нескладних практичних завдань. Тематика цільових прогулянок може бути такою: милування золотою осінню, квітучим яблуневим садом, збирання каштанів, жолудів, насіння, підгодовування птахів. Цільові прогулянки, як правило, поєднуються із пішохідними переходами і проводяться один раз на тиждень.

Види, зміст екскурсій у природу та їх структура

               За змістом екскурсії у природу поділяють на  два види:

-    природничі екскурсії до лісу, водойми, парку, скверу тощо;

-    сільськогосподарську екскурсії на город, у сад, на поле, ферму тощо.

         У практиці навчально-виховної роботи з дітьми в умовах ДНЗ використовують  структуру екскурсії, яка розроблена Н.Яришевою.

Структура екскурсії у природу:

-    встановлення зв’язку навчальної інформації з попереднім досвідом дітей;

-    повідомлення мети екскурсії;

-    колективне спостереження;

-    збирання природного матеріалу;

-    дидактична гра;

-    підбиття підсумків.

Структура сільськогосподарської екскурсії:

-  встановлення зв’язку навчальної інформації з попереднім досвідом дітей;

-  повідомлення мети екскурсії;

-  колективне спостереження;

- розповідь дорослого про об’єкт спостереження, діяльність дорослого щодо нього;

- підбиття підсумків.

            Формування  у дітей ціннісних орієнтацій вимагає від дорослого вичленити деякі моменти, що мають бути під час проведення обох типів екскурсій. Діти мають чітко уявляти, за що потрібно любити рослини, тварини, чому до них необхідно добре ставитися. Лише дорослий може стати посередником між дитиною і природою.