Я завжди рада гостям! :)

середа, 31 січня 2024 р.

Проєкт «Гербарій подвір’я нашого дитячого садка»

Проєкт «Гербарій подвіря нашого дитячого садка»

      Вивчення рослин починається ще в дитячому садку: дітям розповідається про різноманіття рослинного світу, про особливості рослин, про їх шкоду та користь для людини та тварин. Але жодна фотографія не зрівняється зі справжньою рослиною, яку дитина сама знайшла і засушила. Дітям дошкільного віку важко запам'ятати назви дерев. Гербарій, створений разом із дітьми, у цьому допоможе.
 
Мета проєкту: створення умов розвитку пізнавальних і творчих здібностей дітей у процесі отримання поглибленого ставлення до змін у природі в осінньо-зимній період з урахуванням природно-кліматичних умов.
 
Тривалість проекту: короткотривалий
 Вид проекту: пізнавально-дослідницький.
 
Завдання проєкту:  розвивати уявлення про дерева, навички аналізу, спостереження, порівняння, пам'ять, зв'язкове мовлення; активізувати словник з цієї тематики; прищепити навички сприйняття краси природи. Виховувати дбайливе ставлення до природи. долучати до процесу пізнання, згуртувати дитячий колектив.
 
Актуальність: Екологічне виховання – один із основних напрямків у системі освіти. Діти відчувають потребу у спілкуванні з природою. Вони вчаться любити природу, спостерігати, співпереживати, розуміти, що наша Земля не зможе існувати без рослин, оскільки вони не лише допомагають нам дихати, а й лікують хвороби.

 Для дітей: гербарій із листя; вироби з листя та природного матеріалу.

       Для педагога: картотека віршів про ліс та дерева, картотека загадок про дерева; збирання з                дітьми природного матеріалу 

Підготовчий етап:

  1. Збирання та засушування листя.
  2. Обстеження дерев.
  3. Підбів художньої літератури.
Основний етап (реалізація проєкту).
  1. Спостереження.
  2. Бесіди.
  3. Ігри.
  4. Читання оповідань.
  5. Образотворча діяльність.

Заключний етап (підведення підсумків):
Ø     Для дітей:
 • створення емоційно-позитивного клімату групи;
• діти отримують можливість виявляти велику активність, допитливість, самостійність та ініціативу у діях;
 • діти опановують засоби взаємодії з однолітками і дорослими, навчаються планувати свої дії в соціумі;
 • діти отримують нові знання про зміни у природі, про види рослин.
Ø     Для педагогів:
 • розширити свої можливості у розвиток педагогічної творчості, досягнення освітніх результатів з допомогою застосування продуктивних, дослідницьких, творчих методик, підвищення рівня згуртованості дітей.
 
Заходи реалізації проєкту:
1 Бесіди:
Ø     Зима
Ø     Що спільного у всіх дерев
Ø     Що таке гербарій і для чого він потрібен?
Це колекція рослин або їх частин, які консервуються, висушуються та ідентифікуються, що мають важливу інформацію, місце та дату їх збору.
Як зробити гербарій?
Перш ніж створювати гербарій, ми повинні знати, що означає цей вид роботи. Ви повинні шукати рослини, збирати їх, пресувати, висушувати і нарешті зробити збірку.
Ø     Що означає дбайливо ставитися до природи?
Ø     Що станеться, якщо дерева зникнуть?
 
2. Спостереження:
Ø     За деревами
Ø     За корою дерев
Ø     За сухим листям
Ø     Понюхати листя
 
3. Дидактичні ігри:
Ø     З якого дерева листочок?
Ø     Класифікація дерев (листяні,хвойні, фрукторі, дерева, кущі)
 
4. Рухливі ігри:
Ø     Діти в лісі (https://www.youtube.com/watch?v=HTpwYxXJcgg )
Ø     Схованки
 
5. Пізнавально-дослідницька діяльність
Ø     Які дерева ростуть на території дитячого садка»
Ø     Розглядання та порівняння листя (за розміром, довжиною черешка)
Ø     Натирання кори - ще один цікавий спосіб експериментувати з різними видами кори дерев.

  1. Мова і мовне спілкування:
Ø     Казка «Велике дерево»
Ø     «Як плакала ялинка». В. Сухомлинський

6. Художньо-творча діяльність:
Ø     Виготорлення гербарію
Ø     Ялинка із снігових кульок
Ø     Відтворення кори дерев 




































ВЕЛИКЕ ДЕРЕВО

 Казка Давним давно в одному лісі росло Велике Дерево. Воно було таким високим, що ним можна було б дістатися хмар на небі. Дерево дуже любило звірів та птахів. Пташки вили на ньому гнізда, білки будували дупла. А під Деревом жило багато зайців та борсуків. Дереву було приємно з ранку до вечора слухати пісні пташок, особливо соловейка, та спостерігати, як унизу вовтузяться звірі.

Та настав час, коли йому захотілося побути на самоті та відпочити. Дерево гримнуло на мешканців лісу:

 - Ідіть геть звідси!!

Усі злякалися. Пташки полетіли до іншого лісу, а за ними вирушили й звірі. Навколо стало дуже тихо. Тільки Дерево самотньо стояло серед лісу.

 Одного літнього дня було дуже спекотно. У лісі почалася пожежа. Вона все наближалася до Великого Дерева. Ось-ось і Дерево запалає. Саме в цей час над лісом пролітав соловейко й побачив, що вогонь недалеко від зеленого красеня. Дерево благало про допомогу. Пташина чимдуж полетіла кликати звірів та птахів.

Жаби почали голосно кумкати:

- Дощу! Дощу!

 - Будь ласка, іди, дощику! – благали метелики, піднявшись високо до хмар.

Пташки набирали повні дзьоби води та заливали нею вогонь, що швидко підступав. Зайці та інші звірі засипали вогонь землею та піском. Аж ось і хмарина почула благання мешканців лісу – почався сильний дощ.

Вогонь поступово згас.

Так звірі та птахи врятували Велике Дерево. Воно нагнуло до них своє гілля й стомлено сказало:

- Щиро вам дякую, що врятували мені життя. А ще я перепрошую за свою поведінку й дуже хочу, щоб усі ви повернулися додому.

Велике Дерево та мешканці лісу стали жити разом у мирі й дружбі. Так вони живуть і сьогодні.

 

«Як плакала ялинка». В. Сухомлинський 

Наближався Новий рік. Поїхали люди до лісу, зрубали струнку Ялинку. Привезли її у велику світлу кімнату.

Поставили посередині, прикрасами та цукерками прибрали. Бігають діти навколо Ялинки, милуються, пісні співають. Радісно дітям. А Ялинці страшно й сумно. Бо немає ні лісу темного, ні зайчика сірого, ні неба синього, ні місяця ясного. Бо в ногах у неї не снігова ковдра, а папірці барвисті всякі.

Заплакала з туги Ялинка, та ніхто й не помітив гіркої сльози, що впала з гілки на підлогу. Одна тільки дівчинка синьоока помітила, зітхнула й тихо прошепотіла: “Ялинка плаче…”

Закінчилося новорічне свято. Поїли діти цукерки, познімали прикраси. А Ялинку викинули на подвір’я… Біля неї стояла синьоока дівчинка.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Загляньте і на інші сторінки